Повідомлення: 281
Подякував(а):40 раз. Подякували:68 раз.
Репутація:3 [ ? ]
Смілу, яка перебувала під німецькою окупацією з початку серпня 1941 року, частини радянської армії визволяли із жорстокими боями. Після розгрому німецьких військ у районі так званого Черкаського плацдарму військам 52-ї армії 2-го Українського фронту вдалося на початку січня 1944 року визволити від окупантів населені пункти Смілянського району, розташовані на схід від міста. Сама ж Сміла продовжувала бути міцним опорним пунктом на фланзі німецького угруповання, частини якого впиралися в правий берег Дніпра.
Німці всебічно підготували місто до тривалої оборони. Уже на перших підступах радянських частин до Сміли німецькі війська чинили потужний опір, при чому їм вдавалося не лише досить успішно захищатися, але й нерідко переходити у контратаки, застосовуючи при цьому танки і піхоту. Про те, що чекало визволителів Сміли на підступах до міста, згадував начальник 78-го корпусу Л.Г. Добровольський: «Наш корпус під командуванням генерала Г.О. Латишева одержав завдання 4-ма дивізіями вести наступ на Смілу, Шендерівку і Городище. Бої йшли у самому котлі фашистського угруповання. Німецьке командування укріпило підступи до Сміли. Дротяні загорожі, мінні поля, десятки «сюрпризів»…». Усе це потрібно було подолати радянським військам.
Штаб корпусу, який готував наступ на Смілу, розміщувався у селі Степанки Черкаського району. Наступ на Смілу відбувався крок за кроком одразу з кількох напрямків: зі сходу до міста підходила 373-тя Гвардійська Миргородська Червонопрапорна стрілецька дивізія, з півдня – 31 стрілецька дивізія, з півночі – 7 Гвардійська Черкаська Червонопрапорна повітрянодесантна дивізія. Проти фашистів жорстокі та кровопролитні бої вели воїни й 254-ї дивізії. Побоявшись оточення, німці почали відступати.
29 січня 1944 року частини 373-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту під командуванням полковника К.І. Сазонова визволили Смілу від німецьких окупантів. Відомий радянський письменник Б. Полєвой, який працював тоді кореспондентом газети «Правда», у повідомленні від 4 лютого 1944 року описував ці події так: «Німці, не шкодуючи ні сил, ні техніки неодноразово намагалися відкинути наші війська від Сміли. Та все було даремно. Вдалий фланговий удар, нанесений нашими частинами південно-західніше міста, вирішив його долю. Наші частини після запеклих вуличних боїв повністю оволоділи Смілою…».
На знак звільнення міста та чергової перемоги радянських військ парторг 2-го стрілецького батальйону 1237-го стрілецького полку сержант А. Бєлобородов встановив на одному з будинків у центрі Сміли Червоний прапор. Серед тих, хто визволяв Смілу, – ветерани Д.С. Гончаров, В.І. Москалець, Л.Т. Кисленко, Є.О. Селюгін, О.С. Подвиг, Б.К. Логінов, В.А. Хижняк, А.П. Корольов, Ю.М. Косніцер, В.Л. Хвиля та інші.
За матеріалами:
Невмирущий подвиг смілян / Авторський колектив: О.Б. Котькало, С.Є. Гайван, Я.П. Кривошея, С.П. Марунич, О.С. Шевченко та ін. – Сміла, 1995 рік.
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі