Повідомлення: 281
Подякував(а):40 раз. Подякували:68 раз.
Репутація:3 [ ? ]
Виноградський Ірдинський Успенський монастир – багатовіковий осередок православного життя Смілянщини. Заснована у першій половині XVI століття, обитель знаходилася на відстані 13 кілометрів від Сміли та 4 кілометрів від села Малого Старосілля. На сьогоднішній день не залишилося жодної наземної споруди Виноградського монастиря. Єдина пам’ятка, що збереглася від обителі до сьогоднішніх днів й надалі містить у собі сліди монастирського життя минулих часів – це печерний комплекс Виноградської обителі.
Уявлення про те, що являли собою печери Виноградського монастиря, найкраще можна скласти із записів, залишених вченим-археологом, головою Всеросійської археологічної комісії, власником Смілянських маєтностей графом Олексієм Бобринським. Проводячи масштабні археологічні дослідження на Смілянщині, у 1882 році вчений обстежив і печерний комплекс обителі. За його даними, підземелля Виноградського монастиря було одноярусним лабіринтом складного розгалуження. Археолог виділив у ньому 5 приміщень: підземну церкву, 3 келії зі слуховими вікнами та нішами для ікон, а також приміщення, призначення якого залишилося невстановленим. На момент обстеження підземель більшість печер виявилися заваленими, у зв’язку з чим дослідження ходів було досить ускладненим. Просуванню вперед також заважала вузькість проходів, висота яких була подекуди менше людського зросту.
Олексій Бобринський висунув припущення про те, що створення підземних лабіринтів за часом відноситься до глибокої давнини. Крім цього, вчений висловив думку про те, що православні ченці, які населяли монастир у XVII та XVIII століттях, в буремні періоди історії монастиря користувалися печерами, як рятувальним притулком.
Після закриття монастиря на початку ХХ століття та зруйнування його будівель, про Виноградську обитель та її підземелля забули на десятки років. Інтерес до печер Виноградського монастиря пробудився в кінці ХХ століття. Одні з перших наукових розвідок цієї пам’ятки були здійснені у 1998 – 1999 роках: тоді вчені не змогли проникнути у підземелля. Більш результативна спроба була зроблена в 2003 році: за результатами обстеження археологами був складений та опублікований план підземних ходів Виноградського монастиря. Також була встановлена приблизна довжина печер колишньої обителі – згідно твердження науковців, вона сягає близько 150 метрів, а глибина залягання ходів знаходиться на рівні від 4-х до 6-ти метрів.
план підземних ходів Виноградського монастиря
За даними відділу культури і туризму Смілянської райдержадміністрації, печерні ходи Виноградського монастиря викопані у шарі лесового ґрунту, відтак зсередини мають жовтуватий колір. На тих ділянках, де стіни та стелі закопчені, колір внутрішньої поверхні є чорним. Форма печерних ходів у перерізі є півовальною. На неушкоджених ділянках печерної поверхні зустрічаються зображення православного хреста та написи імен святих, наприклад «Преподобний Іоанн». Найчастіше такі зображення та написи містяться при вході до невеликих печерних приміщень, які, вірогідно, слугували келіями, де молилися або, можливо, навіть жили монастирські ченці.
Сліди підземної обителі залишаються сьогодні й поза увагою православних вірян: невелика печера колишнього Виноградського монастиря нині містить ікони та свічки, час від часу у ній правляться молебні. Територією Виноградського монастиря зараз також проводяться екскурсії.
Цікаво, що існує древня легенда, яка твердить про те, що печери Виноградського монастиря безпосередньо пов’язані єдиним ходом із підземеллями Юрової гори на околицях Сміли. Професійні історики, однак, схильні вважати, що дана легенда ґрунтується лише на народній фантазії.
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі