Повідомлення: 281
Подякував(а):40 раз. Подякували:68 раз.
Репутація:3 [ ? ]
Нині в будинку культури с. Плескачівка тривають ремонтні роботи. На другому поверсі закладу в трьох кімнатах поряд з бібліотекою діятиме музей стародавнього побуту та народних ремесел. І хоч музей, ще перебуває на стадії ремонтних робіт та підготовки, проте експонатів ініціатори і організатори музею назбирали вже досить багато. «Родзинка» музею в тому, що він буде дійсно «живим», його експонати можна не тільки оглянути, а й спробувати власноруч попрацювати на них.
Музей створюється за підтримки відділу культури Смілянської райдержадміністрації, депутата обласної ради, голови постійної комісії з питань праці та соціального захисту населення Наталії Арсентіївни Горбенко, Сергія Петровича Тимофєєва - голови Спілки зеленого туризму Смілянщини, а також голови сільської ради с. Плескачівка Володимира Олександровича Захарченка. Активно працюють над створенням музею та його підготовкою до відкриття керівник будинку культури Катерина Петрівна Перепелиця та завідувач бібліотеки Галина Миколаївна Ковбаса.
В трьох кімнатах музею можна буде оглянути речі стародавнього побуту українців. Відділ народних ремесел ознайомлюватиме відвідувачів з такими видами народного мистецтва як вишивка, килимарство, ткацтво, гончарство, різьбярство, лозоплетіння, тощо. До того ж всі верстати будуть діючими. На бажання відвідувачів тут можна буде організувати проведення майстер-класу від народних майстрів, де навчатимуть вишивати, ткати, прясти, ліпити глечики, виготовляти сувеніри на згадку, які потім можна буде забрати з собою.
Експонати до музею збирали серед жителів села. Люди в Плескачівці зберегли чимало старовинних речей побуту, домашнього вжитку та народних ремесел. Музей не тільки ознайомлюватиме гостей з побутом та життям українців, а й представлятиме туристичну продукцію регіону, а також забезпечуватиме робочими місцями жителів Плескачівки.
Ідея організувати такий музей саме у Плескачівці не прийшла нізвідки. Історично склалося так, що саме тут у свій час розвивалося чи не найбільше на Черкащині народних ремесел. Навіть свою назву Плескачівка отримала від гончарського ремесла. Населення Плескачівки займалося хліборобством, а також виробництвом глиняного посуду, оскільки ця місцевість багата на якісні глини. Ремісників, що вміли виробляти з глини посуд, називали плескачами, а поселення отримало назву Плескачівка.
Музей у Плескачівці створюється за рахунок аматорських коштів, благодійної допомоги тих, кому небайдужий розвиток культури на Смілянщині, хто зацікавлений у відродженні села, як цікавого самобутнього куточка нашого регіону. Сільський голова Плескачівки Володимир Олександрович Захарченко взявся підтримувати цей музей, адже якщо він буде створений і постійно діятиме, то сюди приїжджатимуть відвідувачі, потихеньку відроджуватиметься і розвиватиметься село, ставатиме цікавішим для інших і приваблюватиме туристів.
- У музеї навіть будуть виготовляти, збирати та ремонтувати колеса до возів, ткатимуть сорочки, вишиватимуть рушники. Деякі інструменти народного ремесла походять ще з 18 століття. Відкриття діючого музею стане можливістю виготовляти тут сувенірну продукцію, яка популяризуватиме Смілянщину, - розповідає голова Спілки зеленого туризму на Смілянщині С. П. Тимофєєв.
Активно до створення музею долучилася депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань праці та соціального захисту населення Наталія Арсентіївна Горбенко, яка неодноразово здійснила зустрічалася із організаторами музею для вирішення поточних справ.
У будинку культури с. Плескачівка вже рік діє кімната під назвою «Українська світлиця», яка відтворює стародавній побут українців. Все розпочалося із куточку народознавства, який діяв у бібліотеці при будинкові культури. Експонати до світлиці збирали керівник будинку культури Катерина Петрівна Перепелиця та завідувач бібліотеки Галина Миколаївна Ковбаса.
- Односельчани із задоволенням лізли на горища, рилися в скринях, віддавали нам рядна, доріжки самоткані, рушники, інструменти, речі побуту, одяг, все у кого що було, - розповідає про створення «Української світлиці» завідувач будинку культури К. П. Перепелиця.
Ремонт кімнати, де нині розташовується світлиця зробили за тиждень. Спочатку відремонтували дах будинку культури, який протікав, а потім взялися за внутрішні роботи. У створенні кімнати допомагав сільський голова Володимир Олександрович Захарченко.
«Українську світлицю» відвідують не тільки жителі цього регіону та школярі місцевого навчального закладу, а й мешканці інших областей. Зокрема нещодавно тут перебували студенти з Києво-Могилянської академії, діти з різних куточків України, які від почивали у дитячому таборі «Козацька фортеця», що діє влітку у Плескачівці.
Незабаром у музеєві стародавнього побуту та народних ремесел с. Плескачівки закінчаться ремонтні роботи. На відкриття музею приїде багато гостей з усієї Черкаської області. Сподіваємося, що музей буде гідно оцінений як жителями самого села так і відвідувачами, які приїдуть до Плескачівки спеціально аби доторкнутися до цікавого світу стародавнього українського мистецтва.
З історії населеного пункту…
Плескачівка – село до складу якого входить також село Шевченко. На сьогодні у селі проживає 893 особи. У селі Шевченко проживає 317 мешканців. За історико-краєзнавчими джерелами, обидва села засновані на початку XVІI ст. Неподалік села Шевченкове було знайдено скіфське поселення віком 3-4 ст. до н. е. В 1737 році у Плескачівці була побудована Михайлівська церква, проте вже в той час на території села в урочищі «Черешники» діяв монастир-фортеця. Жителі Плескачівки брали участь у національно-визвольній боротьбі Богдана Хмельницького проти польського поневолення 1648-1654 років, а пізніше у національно-визвольному русі, що отримав назву Гайдамаччина і характеризувався селянськими повстаннями від початку XVІIІ ст. до кінця ХІХ ст. Активну учать брали жителі Плескачівка у національно-визвольному русі проти польського поневолення під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти – Коліївщині 1768-1769 рр. У XVІIІ-ХІХ ст. Плескачівка належала поміщику Красовському, а з початку ХХ ст. – поміщиці Веселкіній. На той час у Плескачівці діяли православна церква, церковнопарафіяльна школа, 14 вітряків, 2 кузні, хлібний магазин. З проголошенням у 1917 році УНР 87 жителів села на чолі із сотенним отаманом Тодосем Смовжем увійшли до вільної козачої дружини, взявши участь у боротьбі за незалежність України 1918-1922 рр. під проводом братів Чучупаків із с. Мельники. Після падіння УНР село Плескачівка увійшло до проголошеної Холодноярської республіки. Радянська влада сформувала у с.Плескачівка з 1923 року віднесеної до новоутвореного Прусянського району, органи державної влади. У 1929 році сільська влада об’єднала селян в артіль «Червоний Жовтень». Страшний голодомор 1932-1933 років не оминув Плескачівку, і, попри високий урожай хліба, багато жителів села у ті дні померло голодною смертю. У роки Великої Вітчизняної війни територія с. Плескачівка знаходилась під фашистською окупацією і була звільнена 9 січня 1944 року.
Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі